« на головну 19.03.2019
Архів номерів  •  Актуальний номер » (993)
14
Березень
 
Інтерв’ю
 
Олексій Романюк: «Процесам нехтування трудовими правами найманих працівників можуть протистояти лише профспілки. І це зобов’язує нас бути більш активними, послідовними та наполегливими»

Олексій Романюк: «Процесам нехтування трудовими правами найманих працівників можуть протистояти лише профспілки. І це зобов’язує нас бути більш активними, послідовними та наполегливими»


РУБРИКИ


Передплата





Місто на камені – тут оживає історія

Неповторним ансамблем архітектури, над створенням якого трудилися митці-зодчі й військові інженери, зачаровує численних відвідувачів Кам’янець-Подільський. Тут поєдналися східний і західний стилі, а дзвіниці православних та католицьких храмів, мінарети стоять поруч. Ліва притока Дністра – річка Смотрич, що проті­кає у глибокому 40-метровому яру, оперізує скелясте плато, на якому розкинулося древнє місто з його головним форпостом – Старою фортецею.

 Як свідчать літопи­си, у XIV–XVII сто­літтях повз місто пролягав шлях та­тар, які кочували в причорноморських степах. Тож аби посилити оборону міст, зводилися нові замки й фортеці. І Старе місто бу­дували так, щоб підступи до нього захищали природні перешкоди.

Кам’янець-Подільська фортеця вважалася непри­ступною, відтак люди поча­ли казати, що вона «побудо­вана рукою Бога». Усе це – завдяки високим берегам, широкому руслу річки, тож високі стіни з амбразурами, обладнаними потужною зброєю (гарматами і тарас­ницями), надійно захищали від ворога.

Центральна частина Ста­рої фортеці (Старий замок) утворює неправильний бага­токутник витягнутої форми, який обнесений високи-ми стінами з баштами по кутах.

Із правого боку розташо­вана багатогранна Чорна башта з криницею завглиб­шки 40 і завширшки 5 ме­трів. Біля річки – Водяна башта, з якої подавалася вода у замок. Із південного заходу фортеці над яром ба­чимо найвищу у замку чоти­риярусну Папську башту, збудовану на кошти Папи Римського Юлія ІІ. Її ще на­зивають Кармелюковою, бо тут тричі був ув’язнений на­родний герой селянського повстання на Поділлі Устим Кармалюк. Нині у башті від­творено інтер’єр тюремної камери ХІХ століття. Розпо­відають, що саме таку каме­ру побачив Т. Шевченко, коли у 1846 році приїздив до Кам’янця-Подільського за дорученням Київської архе­ографічної комісії, а вчи­тель місцевої гімназії П. Чуйкевич записав до аль­бому поета три подільські пісні, серед яких «Ой, Кар­малюче, по світу ходиш…».

За Папською височіють триярусні башти, за формою нагадуючи неправильний циліндр, – Ковпак, Тенчин­ська, Ляська. Останню через домінування білого кольору в кладці стін іще називають Білою.

Денна (Пушкарська) три­ярусна башта мала отвори, призначені для викочуван­ня гармат на стіни укрі­плень, а також на верхній майданчик Нової башти. Трохи далі розмістилися За­хідна, Мала, Рожанка, Ко­мендантська, Лянцкорон­ська башти.

У дворі Старої фортеці, ліворуч від входу, розміще­на боргова яма. У давні часи до неї саджали злісних не­платників податків, тож ту­ристи кидають у неї монети, аби ніколи не мати боргів.

У XVI столітті було збу­довано комплекс оборонних споруд, які дістали назву Новий замок. Укріплення включало рови, вали й під­земні кам’яні приміщення, перекриті склепіннями. У центрі споруди був великий двір, до якого примикали приміщення військового призначення (казарми, скла­ди). Зі Старим Новий замок з’єднувався підйомним мос­том.

Нині Стара фортеця вва­жається символом Кам’ян-ця-Подільського. Щороку тут проводяться військово-історичні фестивалі Terra Heroica, «Подільські вечор­ниці», «Козацькі забави», лицарські турніри та гала-концерти, фестивалі з пові­троплавання, знімаються кінофільми.

У підземеллях Замкового комплексу діють численні експозиції, що відтворюють сторінки його історії. У за­хідному бастіоні реконстру­йовано панораму оборони замку в 1672 році під час ту­рецької навали. У східному – розміщено експозицію, присвячену історії зброї на Поділлі.

Для відвідувачів прово­дяться цікаві екскурсії, під час яких можна дізнатися про легенди замку, почути різноманітні історії, пов’язані з його власниками та мешканцями. Аби відчути дух стародавніх часів, гості мають змогу поїздити на конях, узяти участь у зма­ганнях на кращого лучни­ка, стріляючи, звісно що, зі справжнього лука чи арба­лета. В музеї працюють гон­чарі, майстри-кушніри, які для всіх охочих проводять майстер-класи. А на згадку про Стару фортецю кожен може власноруч викарбувати пам’ятну монету чи придбати різноманітні су­веніри.



Фото автора

29.08.2012
 
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

16.03.2019 23:59

16.03.2019 23:41

03.03.2019 00:13

28.02.2019 20:11

28.02.2019 20:10

28.02.2019 20:10

28.02.2019 19:02

28.02.2019 19:01

06.02.2019 00:58

06.02.2019 00:58

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів


Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2018©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання