ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

Ханська розкіш загадкового Бахчисарая

 Палац у Бахчисараї побудований як родова резиденція династії Гераїв – правителів Кримського ханства. Протягом двох із по­ловиною століть (із 1532 до 1783 рр.) він був центром політич­ного, духовного і культурного життя держави кримських та­тар. Не менше значення має він і сьогодні. Це, насамперед, національна святиня кримськотатарського народу. Щоб по­милуватися його красою та розкішшю, сюди прямують з усіх куточків України та з-за кордону…

Бахчисарайський па­лац (Хансарай) – найважливіша істо­рична пам’ятка епо­хи Кримського хан­ства, єдиний у світі зразок кримськотатарської пала­цової архітектури, а також унікальний для Європи (ра­зом із палацами Альгамбра в Іспанії і Топ-Капі в Туреч­чині) цілісний палацовий комплекс близькосхідного цивілізаційного кола.

Бахчисарайський палац був не єдиною ханською ре­зиденцією. У Криму існува­ло ще п’ять так званих ма­лих ханських палаців – ста­рий палац Девлет-сарай, палаци Улаклі-сарай, Алма-сарай, Качи-сарай, Сюйрень-сарай. Однак це були заміські помешкання ханського роду, а головним місцем перебування крим­ських правителів завжди залишався Бахчисарай.

За ті два з половиною сто­ліття, коли палац слугував резиденцією глави Крим­ської держави, його зовніш­ній вигляд зазнав істотних змін. Майже при кожному новому правителі з’являлися нові споруди, проводили­ся реконструкції. Кримські хани зводили собі пам’ятники на віки у вигляді пала­цових будівель, деякі з них можна побачити в Бахчиса­раї й нині. Останній крим­ський хан Шахін Герай, який увійшов в історію як вели­кий авантюрист, мав намір перенести кримську столи­цю з Бахчисарая в Кефе (су­часна Феодосія). Він навіть почав споруджувати нову резиденцію, проте, втратив­ши в 1783 році владу, не встиг реалізувати свій план.

В імперський період па­лац перебував у віданні МВС. Тут знаходився полі­цейський чин, що за наяв­ності дозволу губернатора дозволяв поважним гостям оглядати колишню ханську резиденцію. Час від часу Бахчисарайський палац відвідували імператори й члени імператорської роди­ни – природно, що з цієї причини об’єкт був «режим­ним» і доступ туди мали не всі. Виняток було зроблено під час Кримської війни 1854–1855 років, коли тут розміщувався лазарет...

Після Лютневої револю­ції знайшлося чимало охо­чих привласнити унікаль­ну пам’ятку, але, на щастя, вдалося переконати Тим­часовий уряд у необхіднос­ті влаштувати тут музей, який існує й донині.

Сучасного вигляду Хан­сарай набув ще у ХVIII сто­літті. Однак за час свого іс­нування палац пережив чи­мало: пожежі, руйнуван­ня… З кожною реконструк­цією та ремонтом ханська резиденція втрачала свою неповторність. Науково об­ґрунтована реставрація роз­почалася лише в 1960-х і за­вдяки їй загальний вигляд Хансарая сьогодні макси­мально наближений до пер­вісного. У 2003 році проведе­но нову серію ремонтно-реставраційних робіт – бу­дівельники під ретельним наглядом науковців та до­слідників намагалися по крупицях відтворити оригі­нальний та неповторний стиль ханської резиденції.

Фото автора

Усі новини