ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Світ Великоднього настрою

 Запашна й рум’яна паска, яскраві писанки, домашні ковбаски, пасхальні ко­шики, вишиті рушники… Українці готуються до Великодня – найбільшого християнського свята. Щорічно напередодні та у святкові дні чи не в усіх ку­точках України проходять тематичні фестивалі, ярмарки та чимало ін­ших різноманітних заходів. Аби перейнятися передсвятковим настроєм, ко­респонденти «ПВ» відвідали виставку-ярмарку «Великодня писанка–2012».

 Ця виставка прохо­дила в Києві про­тягом 6–8 квітня та об’єднала на­родних майстрів, приватних підприємців, творчі колективи. У ній бра­ли участь майстри писан­карства, лозоплетіння, ви­шивки, гончарства, тка­цтва, килимарства, різьбяр­ства, національного одягу, художніх виробів зі шкіри, бісеру, ковальської справи та інших видів декоративно-ужиткового мистецтва.

А головне – виставка проводилася з метою вдо­сконалення школи тради­ційного народного мисте­цтва декоративного розпи­су, розвитку писанкарства та виявлення і підтримки обдарованих людей, що ці­кавляться історією та збере­женням народних традицій, прагнуть розширити свій духовний світогляд.

Програма заходу була надзвичайно насиченою. Так, проводилися різнома­нітні майстер-класи народ­них майстрів, фестиваль ди­тячої творчості, конкурс «Напиши свою писанку», конкурс для дітей «Писан­кові розписи на асфальті», відбулася цікава концертна програма. Також усі охочі вчилися виготовляти вели­кодні яйця та пасхальні листівки за технікою «кві­лінг», ляльки-мотанки, ви­шивати бісером сорочки тощо.

Унікальний витвір укра­їнського мистецтва – писан­ка. Проте в Україні існує ще чимало видів велико­дніх яєць: крашанки, дряпанки-шкрябанки, ма­льованки, крапанки, бісе­рівки тощо.

Чи не найбільше нас за­хопив майстер-клас «Дряпанка-шкрябанка», який проводила народний май­стер Наталія Смага. Така дещо смішна назва підка­зує, що великодні яйця ви­готовляються видряпуван­ням візерунка на пофарбо­ваній поверхні яйця. Одним із важливих моментів є те, що ця традиція зародилася ще у сиву давнину, коли не було фарби і яйця фарбува­ли, використовуючи луш­пиння від цибулі. Створен­ня дряпанки – це дуже філі­ґранна справа, яка вимагає зосередженості. На вишкря­бування складного малюн­ка може знадобитися кілька днів. Один необережний рух – і робота втратить свою досконалість. Долучившись до цього складного процесу, ми зрозуміли, що це неймо­вірно захоплює і навіть за­спокоює. Тож, готуючись до свят, спробуйте не просто фарбувати крашанки, а зро­бити щось нове своїми рука­ми – не бійтесь експеримен­тувати.

Фото Кирила Латишева

Усі новини