ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Велич загадкового Чернігова…

 Місто Чернігів перехоплює подих, воно ніби наскрізь просочене історични­ми подіями, загадковими міфами та переказами… Гармати, які стоять на валу над річкою Десною, маленькі церкви та величні собори, парк, музеї, пам’ятники – вся ця краса зустрічає гостей ще при в’їзді до стародавнього міста України й одного з найдавніших міст Європи.

 Столиця давнього князівства, затиш­не поетичне місто, що зберегло свою архітектуру та іс­торію. Упродовж своєї істо­рії Чернігів був одним з го­ловних осередків політико-економічного та соціально-культурного життя україн­ців. Нині місто славиться своїми пам’ятками часів Київської Русі і Чернігів­ського князівства, а також Гетьманщини і козацького Чернігівського полку.

Місту понад півтори ти­сячі років, однак і донині воно викликає інтерес за­вдяки величезній кількості пам’яток церковного та ци­вільного зодчества. Цікаво й те, що давньоруських хра­мів у Чернігові стільки ж, скільки й у Києві, а Черні­гівські печери старіші за Лаврські, засновані, до речі, тим же святим Антонієм, який згодом перейшов на київські береги.

За переказами, Чернігів отримав назву на честь пер­шого місцевого князя – Чор­ного. Відомі безліч легенд, пов’язаних із назвою міста. За однією з них, назва похо­дить від імені дочки цього ж князя Чорного, яка ви­стрибнула з вікна княжого палацу, аби уникнути нару­ги з боку ворогів, які взяли місто в облогу. За іншою, Чернігів завдячує своєю на­звою темним, дрімучим, «чорним» лісовим хащам, які з усіх боків оточували місто...

Наше знайомство з мину­лим Чернігова розпочалося з Валу – колишнього Черні­гівського дитинця. Це най­давніша частина міста, його колиска, духовний і протягом багатьох століть адміністративний центр. Не випадково саме тут скон­центровано найбільше істо­ричних будівель та музеїв. Серед них особливе місце посідає величний Спаський собор – найдавніший із збе­режених на Русі. Його було закладено на початку 30-х років XI століття першим відомим за ім’ям Чернігів­ським князем Мстиславом – сином хрестителя землі Руської Володимира Свя­тославича.

Також ми помилувалися відомим Чернігівським ко­легіумом, у якому нині роз­міщена дирекція заповідни­ка «Чернігів стародавній» та кілька музейних експо­зицій, зокрема виставка українських ікон тощо. У 90-х роках XVII століття було побудовано кам’яний будинок, відомий у народі як «Будинок Мазепи». За ле­гендою, старий гетьман хо­вав у ньому свою юну ко­ханку – хрещену дочку Мотрю Кочубей…

Територія сучасного Валу тривалий час залиша­лася найбільш укріпленою частиною Чернігова – його фортецею. Всередині було безпечно, тому тут розташо­вувалися і церкви, і адміні­стративні будівлі, і житлові будинки, і базари, навіть кладовища. Донині зберігся палац архієпископа, побу­дований в 1780 році (сьогод­ні тут обласний державний архів).

У 1899 році поряд із чоло­вічою гімназією звели двопо­верхову жіночу (нині худож­ній музей), а біля них вла­штували «Гімназіческій сквер», у центрі якого ще да­лекого 1900 року встановили бронзове погруддя А. С. Пушкіна. Є на Валу ще один пам’ятник – Т. Г. Шевченку. Обидва великих поета від­відували Чернігів і, безпере­чно, ходили алеями тутеш­ніх скверів та бульварів.

Ще однією з визначних пам’яток Валу є 12 чавунних гармат, встановлених тут на початку XX століття. Існує легенда, що їх подарував міс­ту Петро I на знак ушануван­ня героїзму чернігівських ко­заків у боротьбі зі шведськи­ми завойовниками.

Є в Чернігові чимало й інших храмів, пам’ятних будівель та місць, де варто побувати, милуючись за­тишними вуличками міста й насолоджуючись справж­ньою красою – культурною та історичною спадщиною нашої держави…

Фото Кирила ЛАТИШЕВА

Усі новини