ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

«Минулого літа в Чулимську»

 Нещодавно в київському Театрі на Подолі відбулася прем’єра вистави «Минулого літа в Чулимську» за одно­йменною п’єсою Олександра Вампілова, що стала новою класикою російської драматургії. Робота режисера Ві­талія Малахова – одна з найцікавіших столичних прем’єр нинішнього театрального сезону. П’єса вражає глибокою життєвою достовірністю, моральним мак­сималізмом, безкомпромісністю почуттів, воістину чеховською вимогливістю до людини...

 Дія вистави розгор­тається в чайній невеличкого сели­ща, що загубило­ся в глибині тай­ги. За одну насичену подія­ми добу в житті кожного ге­роя п’єси відбуваються без­поворотні зміни.

У результаті розсліду­вання автомобільної аварії, винуватцем якої виявився син великого чиновника, слідчий Шаманов, роль яко­го виконує Ігор Волков, опи­няється в провінційному «засланні», де розчарова­ний у житті в самому роз­квіті сил «ховає себе зажи­во». Безграмотний евенк Єремеєв (Олександр Да­нильченко) намагається отримати заслужену пен­сію, але не може зібрати всіх необхідних докумен­тів. Буфетниця Хороших (Алла Сергійко) «розрива­ється» між чоловіком-алкоголіком Дергачовим (Сергій Сипливий) та сином від іншого – Пашкою (Сер­гій Гринін). Бухгалтер Ме­чоткін (Мирослав Павли­ченко), якого в селищі зне­важливо називають «сьо­мим секретарем», усюди вставляє свої «5 копійок» і намагається знайти собі хоч якусь дружину, поки немо­лода аптекарка Кашкіна (Марія Рудковська) живе з Шамановим. Удівець Помі­галов (Володимир Кузне­цов) живе за домостроєм ра­зом із донькою Валенти­ною, яку тримає в залізних руках.

На початку вистави всі дійові особи зайняті повсяк­денними справами: йдуть на роботу, прибирають, ро­блять ремонт, водночас ба­лакають, лаються і навіть б’ються. Потім, в одну мить режисер затягує дію в міц­ний вузол, і кожен стає на своє місце.

Центром провінційних пристрастей стає «сіра миш­ка» – тендітна дівчина Ва­лентина, блискуче втілена Вікторією Булітко, при­хильності якої домагається ледь не все чоловіче насе­лення Чулимська. Вона ж тим часом мріє про Шама­нова, і, звичайно, про це зна­ють усі, крім нього самого. Зустріч із нею, її любов та чистота повертають йому віру в добро, красу та розум­ну впорядкованість світу.

Закінчивши школу, всі однолітки Валентини пода­лися до міста, де більше можливостей, у пошуках кращого життя. Тільки вона чомусь не прагне вирватись із цієї глухомані...

Мрії, переживання, по­чуття Валентини глядачу відкривають пісні Вікторії Булітко в авторському ви­конанні й аранжуванні Іва­на Небесного, що лунають у виставі. Сповнені душевно­го болю та надії, вони ніко­го не залишають байдужим до долі героїні.

Наче в грецькій трагедії, всі від початку приречені, але продовжують боротися за своє щастя, самі з собою, з об­ставинами та один з одним.

Фото автора

Усі новини