ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Київський скансен у Пирогово: історія під відкритим небом

Наша держава пройшла різні за значимістю історичні віхи та періоди. Проте найці­кавіший, напевне, той, що найбільше хвилює уяву дивними, у розрізі сучасності, звичая­ми, незвичним, але яскравим вбранням, житлом, посудом, музикою чи поезією.

Сьогодні, аби мандрувати століттями, не потрібна машина часу. Віки, що відійшли у небуття, нашим мріям нині – не перешкода. Адже доторкнутися до історії, відчути колорит українського села – справжнього, без прикрас, допоможе етнографічний музей під відкритим небом у Пирогово.

ВІДКРИТИЙ СОНЦЮ І ВІТРАМ

Музей народної архітек­тури та побуту в Пирогово – один із найбільших в Єв­ропі та заснований 6 люто­го 1969 року. Проте перших відвідувачів прийняв аж через сім років – у 1976-му, й відтоді став улюбленим місцем відпочинку дорос­лих і малих українців, а та­кож гостей із близького та далекого зарубіжжя.

Це унікальний музей, що ознайомлює із побутом, ар­хітектурою, культурою всіх регіонів країни кінця XIX – початку XX століття, і аби все це побачити вистачить одного дня.

Територія скансена (так іще називають архітектурно-етнографічний музей про­сто неба) становить 150 гектарів. У музеї представ­лені головні етнографічні зони України. У спеціально створеному ландшафтно­му середовищі відтворено особливості їх традиційної сільської забудови й побуту мешканців – Наддніпрян­щини, Полтавщини, Слобо­жанщини, Полісся, Поділля, Таврії, Карпат.

Невід’ємними складо­вими діяльності музею є польові дослідження з тра­диційного будівництва та етнографії, створення нових інтер’єрів, виставок, органі­зація та проведення в музеї та за його межами фоль­клорних свят, днів ремесел та відзначення пам’ятних дат. Упродовж існування музею було сформовано збірку пам’яток народного будівництва та етнографіч­ну колекцію, що нараховує понад 80 тисяч експонатів.

Є тут і гори, й захопли­ві зі справжніми крилами різноманітні вітряки, поле ремесел та ще багато чого цікавого. Але основна цін­ність музею полягає у його природності. Адже, прогу­люючись стежками, мож­на не просто розглядати музейні експонати, а й по-справжньому насолоджува­тися пишною українською природою, слухати рідну музику, поринути у побут і фольклор, описаний та оспі­ваний багатьма класиками та сучасниками.

ТЕАТР «OPEN AІR»

Іще однією яскравою прикметою музею, що лише зараз набуває особливої по­пулярності в сучасних пар­ках, зокрема Київській Русі та Мамаєвій слободі, є різ­ні театралізовані вистави, традиційні обряди, гуляння під час народних свят, тан­ці навколо вогнища, співи.

За сорок років існування у музеї зібрано понад 200 об’єктів. Більшість буді­вель справжні, тобто заве­зені сюди з різних куточків України. Майже у кожну садибу можна зайти, розди­витися інтер’єр, заглянути за припічок, «кишнути» на курей, які по-свійському гребуться у городах і навіть почухати місцевих волоха­тих мурчиків та сірків.

Загалом невимушена атмосфера прогулянок з фотографуванням на тлі різноманітних хат, церков, вітряків, харчевень і пше­ничних полів трохи стом­лює, хоч і не перестає диву­вати.

Є на що подивитися, де відпочити із сім’єю, рідни­ми, коханими… Проте слід взяти із собою побільше грошей, аби скуштувати традиційну їжу чи придба­ти на пам’ять сувенір.

НОВАЦІЇ МУЗЕЮ

Нещодавно знайшла в Інтернеті інтерв’ю одного з керівників музею (вони змінюються час від часу) про те, чим дивуватиме ет­нографічний парк у ниніш­ньому 2012-му – році Євро. Дізналася, що у музеї під відкритим небом запла­новані справді масштабні зміни.

Кабінет Міністрів до­ручив Національній ака­демії наук і відповідному міністерству звести до 2017 року 17 експонатів, що від­творять втрачені об’єкти народної архітектури. Так, передбачається відтворити 12 церков, два вітряки, ка­плиці, комори та фортеці. У Пирогово хочуть завезти по­більше «живності» – волів, свиней і решетилівських овець.

Народні майстри ви­готовлятимуть сувеніри просто в музеї. Наприклад, маленьку кузню мають на­мір розширити й викову­вати тут невеликі підкови. Відвідувачам пропонува­тимуть також гончарні ви­роби, дерев’яні іграшки, ви­шиванки тощо.

Музей уже має «домівку» в Інтернеті та соціальних мережах Facebook і Twitter.

Тож гарної днини пря­муйте до музею іще раз роз­крити сторінки історичної та непізнаної України.

Підготувала Інна ЖУРАВЕЛЬ,ЦК Профспілки працівників освіти і науки України

Фото Тетяни РУБАН, «ПВ» та Олексія МИХАЛЬЧЕНКА

Усі новини