« на головну 19.06.2019
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1005)
06
Червень
 
Інтерв’ю
 
Леонід Ступак: «Ми просто виконували свою роботу»

Леонід Ступак: «Ми просто виконували свою роботу»


РУБРИКИ


Передплата





Качанівка: відрада для душі

Подорожі стали невід’ємною частиною життя сучасних людей. Україна багата на незвідані природні дива, неперевершені за красою місцини та архітектурні творіння. Одна з таких пер­лин – Державний історико-культурний заповід­ник «Качанівка». Ця окраса країни розташована на південному сході Чернігівщини в Ічнянському районі, на берегах чарівної річки Смош.

Державний історико-культурний заповідник «Качанівка» створено 1981 року на основі палацового ансамблю і парку дворян­ської садиби, яку було за­сновано в 1770-ті роки і яка нині – єдина серед україн­ських садиб, що збереглася в комплексі.

Качанівський ансамбль вважається одним із най­більших, найяскравіших взірців садибної архітекту­ри, який не поступається найкращим традиціям сві­тового палацово-паркового мистецтва і навіть самому Версалю.

Садибу засновано відо­мим російським полковод­цем графом П. Рум’янцевим-Задунайським у 1770 році. А український зодчий М. Мосцепанов за проектом архітектора К. Бланка звів розкішний палац у романтич­ному стилі й заклав парк.

Садиба кілька разів змінювала господарів, і щоразу її територія збіль­шувалася, зводилися нові споруди, палац перебудо­вувався, змінюючи свій ро­мантичний вигляд на нео­класичний стиль.

У 1824 році Качанівка пе­реходить у володіння роди­ни поміщиків-меценатів Тарновських. Відтоді по­чинається новий період у її розвитку, що триватиме понад 70 років. Саме тоді чарівний куточок здо­буває славу культурно-мистецького осередку, який приваблював кращих представників творчої ін­телігенції.

Садиба стає своєрід­ним інтелектуально-культурним центром, сюди приїздять світочі культури й музики, май­стри слова та пензля.

Найбільшого розкві­ту Качанівка досягає в період господарювання Василя Тарновського-молодшого (1837–1899). Відомий ліберально-громадський діяч, фана­тичний колекціонер укра­їнських старожитностей, меценат і патріот України, Василь Васильович пере­творив садибу у справжню архітектурно-художню перлину, яка й донині вра­жає відвідувачів своєю величчю й чарівністю. У ньому жили дві пристрас­ті – садибний пейзажний парк і колекціонування. Тож за життя поміщика Качанівка стає музейним центром із чудовою кар­тинною галереєю.

Основу унікального зібрання Василя Тарнов­ського становили козацькі реліквії та безцінна шев­ченкіана. Серед раритетів колекції – шабля Богдана Хмельницького, особисті речі Івана Мазепи, Семена Палія, Павла Полуботка, Кирила Розумовського, ко­зацькі клейноди, гетьман­ські універсали, портрети відомих діячів козацького руху.

Це був справжній му­зей українознавства, який колекціонер-меценат зго­дом заповів Чернігівсько­му губернському земству. Усього в приватному музеї було понад 7000 реліквій, більша частина з яких нині зберігається у музеях Киє­ва та Чернігова.

Звісно, що час зруйну­вав перлину національної історії та культури. Упро­довж десятиліть палацово-парковий ансамбль приходив у запустіння, руйнувався, втрачав свою колишню велич і красу... Після того, як парк дістав статус заповідника, слава Качанівки почала відро­джуватися. Нині щороку сюди приїздять тисячі гос­тей з усіх куточків Украї­ни.

Указом Президента України від 27 лютого 2001 року заповіднику присвоє­но статус «національний».

Нині у парковому маси­ві нараховується понад 50 порід дерев і 30 видів кущо­вих. У формуванні худож­нього образу парку особли­ву роль відіграють хвойні породи, акліматизовані в лісостепу.

Палацово-культурний ансамбль внесено до Дер­жавного реєстру національ­ного культурного надбан­ня, сюди приїздять туристи в рамках національної сис­теми туристичного марш­руту «Намисто Славути­ча». Неподалік Качанівки розташовані й інші цікаві пам’ятки садибної куль­тури ХІХ ст. – знаменитий дендропарк «Тростянець», палацово-паркові ансамблі у Сокирцях і Дігтярах.

Качанівський парк, ви­плеканий трьома поколін­нями Тарновських, є одним із найбільших пейзажних садів в Україні та Європі. Його унікальність полягає в тому, що тут переплелися світове паркове мистецтво й українська природа. Пар­кові мости, овіяні легенда­ми гірки Кохання й Вірнос­ті, «романтичні» руїни на березі великого ставу є уні­кальною пам’яткою садово-паркового мистецтва ХVIII століття.

Підготувала Інна Журавель, ЦК профспілки працівників освіти і науки України 



ФОТО Олексія МИХАЛЬЧЕНКО
18.12.2011
 
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

10.06.2019 00:21

10.06.2019 00:20

27.05.2019 00:32

27.05.2019 00:20

27.05.2019 00:16

21.05.2019 21:43

21.05.2019 21:43

21.05.2019 21:40

21.05.2019 21:39

13.05.2019 22:29

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів


Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2018©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання