« на головну 16.01.2019
Архів номерів  •  Актуальний номер » (980)
13
Грудень
 
Інтерв’ю
 
Степан Кривов’язий: «Кабмін уже четвертий рік не передбачає в бюджеті жодної копійки на лісо- господарські заходи»

Степан Кривов’язий: «Кабмін уже четвертий рік не передбачає в бюджеті жодної копійки на лісо- господарські заходи»


РУБРИКИ


Передплата





Таємничий монастир у горах…

Гори, ліс – краса, серед якої розташу­вався Манявський скит – чоловічий Хресто-Воздвиженський монастир. Це була моя друга екскурсія в Карпа­тах, звичайно, не така активна, як похід до чабанів, одначе надзвичайно цікава і захоплива. Приїхавши до села Манява, що в Івано-Франківській об­ласті, ми не побачили нічого особли­вого – як і в кожному селі цього регіону тут були невеличкі церкви. А де ж мо­настир? Проїхавши далі, за село, дале­ко у лісі ми побачили церковні бані – це і був Манявський скит.

Засновниками монасти­ря у 1608 році стали вихован­ці Афону Йов Княгиниць­кий та Іван Вишенський. У 1621 році Манявський скит отримав грамоту Ставро­пігії від Константинополь­ського патріарха. Це, по суті, означало – пряме під­порядкування монастиря Константинополю, що ста­ло унікальним випадком в історії православ’я.

Така подія стала вели­ким поштовхом для роз­витку монастиря і вже у середині ХVІІ століття у Манявському скиті пере­бувало понад 200 монахів. У 1628 році на Київському соборі монастиреві дали звання прота, тобто голову­ючого. Таким чином, скиту було підпорядковано 556 монастирів!

Сам же скит було обне­сено мурами і зведено три оборонні вежі, що давало можливість ченцям від­бивати татаро-турецькі на­пади. Під час одного з них (у 1776 р.) монастир таки не вистояв і був знищений турками. Проте вже 1781 року був відбудований. У 1785 році, коли Галичина потрапила під владу Ав­стрії, монастир було за­крито. В 1970-1980 роках на території монастиря проводилися реставрацій­ні роботи, після яких ці території було оголошено історико-архітектурним заповідником. І лише у травні 1998 року в Маняв­ському скиті знову було відкрито чоловічий Хресто-Воздвиженський монастир, який нині підпорядкову­ється УПЦ КП. Також було відбудовано дерев’яний Хресто-Воздвиженський собор, попередник якого після закриття монасти­ря був перевезений до На­двірної і там згорів у 1914 році. Проте іконостас було врятовано і спочатку пере­везено до Богородчан (звід­ки і походить його сучасна назва – Богородчанський іконостас), а потім до Льво­ва, де він перебуває з 1923 року в Українському Наці­ональному музеї. Помилу­вавшись красою, величчю і неприступністю монасти­ря, наша група вирушила до Блаженного каменя, що розташований приблизно за кілометр від монастиря – у глибині лісу. Ченці роз­повіли нам кілька легенд про це місце. В одній із них йдеться про те, що в ХІІІ столітті сюди, до каменя, прийшли й оселилися пер­ші ченці. Монахи, тікаючи від монголо-татар, шукали нове місце для обителі, але довго не могли ніде зупи­нитися, тому що вода на но­вому місці не мала такого самого смаку, як і свячена вода з попереднього монас­тиря. І лише біля Блажен­ного каменя вони знайшли таке місце.

За іншою версією, в скиті був похований гетьман Іван Виговський. Проте могили його на території монасти­ря так і не знайшли, хоча і в інших місцях його похован­ня не відоме також.

Ще одну розповідь, яка більше схожа на легенду, ми почули від тамтешніх ченців. Отож, як повідали вони, Манявський скит був з’єднаний підземним ходом із Пнівським замком. Зва­жаючи на відстань (близько 30 км) і гірський рельєф, це мало ймовірно. Проте – все може бути...

Напившись святої води біля Блаженного каменя, по­гулявши величезною терито­рією скиту, ми повернулися до монастиря, де ченці при­гостили нас обідом. До того ж, це був не простий обід – ми скуштували страви, які вживають самі монахи.

Тамтешні ченці радо зустрічали гостей


Капличка для молитви – просто серед лісу, далеко від монастиря




Колись таке спорудження допомагало ченцям тримати оборону від турків



Краса монастиря зсередини


Фото автора
26.08.2011
 
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

16.12.2018 03:28

02.12.2018 23:51

02.12.2018 23:51

19.11.2018 17:37

19.11.2018 17:36

19.11.2018 17:35

26.10.2018 20:54

26.10.2018 20:54

26.10.2018 20:53

26.10.2018 20:41

Усі новини


Опитування

Чи подобається вам новий дизайн газети?

Так
- 63,89 %
Ні
- 31,94 %
Усього: 72 голосів


Аккумуляторы для ноутбуков
Интернет-магазин по продаже батарей и блоков питания.






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2018©

01042, Украіна, м. Київ
бульвар Дружби народів, 5.
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання