|
Різдвяно-новорічні зимові свята тривають. І за черговим святвечором
святкуємо Хрещення Господнє – хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на
річці Йордан. Саме відтоді бере свій початок традиція усього православного
люду цього дня занурюватися в ополонку. За віруваннями, вода на Хрещення
освячується, відтак має цілющі властивості, тож у жодному разі не спричинить
хвороби від переохолодження, чого багато хто побоюється.
Цьогоріч у Києві, як і в минулі роки, любителі зимового
купання мали змогу спокутувати гріхи або ж загартуватися чи просто освіжитися
після свят, пірнувши у Дніпро. Після церковної служби вранці 19 січня всі охочі
ринули до місцевих водойм: хто пірнати, а хто просто подивитися на цих сміливців.
Місць, де можна пірнути в крижану воду чи набрати свяченої води, дуже багато у
столиці, і, мабуть, немає сенсу їх перелічувати. Я побував біля Володимирівського
собору та в Гідропарку. Що тут скажеш: попри те, що це був перший робочий день
тижня, по людях бачимо, що свято з нами. Біля собору і всередині – не
протиснутися, а біля бочок із посвяченою водою я взагалі натрапив на
кілометрову чергу. Хтось із маленькою пляшечкою, а хтось із шестилітровими
каністрами – усі терпляче чекали своєї черги набрати води. В Гідропарку
виявилося чимало охочих пірнути в ополонку, а підтримати їх прийшло ще більше.
Поруч чатували рятувальники і навіть водолази, адже для них головне – безпека
на воді. Висока вологість повітря та пронизливий вітер зробили свою справу,
тож надворі було неабияк холодно, незважаючи на нульову температуру. Та,
мабуть, не для тих, хто моржував. Багато з присутніх заздалегідь подбали про
гарячі напої і мали з собою термос із чаєм і навіть бутерброди.
Ті, хто запланував собі прийти цього дня до церкви чи до
річки, аби окунутися, – справжні молодці, а ті, що прийшли просто подивитися,
вочевидь наберуться сміливості й неодмінно пірнуть у крижану купіль наступного
разу. Головне – тверезо мислити й бути впевненими у собі.
|
