ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Лебедин святкує 360-річчя

Мальовниче і затишне місто Ле­бедин, що на Сумщині, 19 серп­ня відсвяткувало своє 360-річчя. День міста традиційно відзначається разом з черго­вою річницею визволення Лебедина від німецько-фашистських загарбників, тому святкування розпочалося біля Меморіа­лу Слави. На мітингу лебединців вітали міський голова Анатолій Троян, депута­ти, ветерани Великої Вітчизняної війни і почесні гості міста. Віддали шану заги­блим героям-визволителям, поклавши квіти до Вічного вогню. Завершив мітинг святковий концерт артистів Сумської фі­лармонії. Святкування продовжилось у центрі міста – на Інтернаціональній пло­щі та в парку імені Шевченка, де відбули­ся конкурс дитячих малюнків на асфаль­ті, шаховий турнір, цікава фотовиставка і виставка робіт народних умільців. Діти розважалися на спеціально встановлених на площі атракціонах, дорослі залюбки дивилися концертну пограму, підготов­лену школярами. Завершилося свято фе­єричним концертом на стадіоні «Аван­гард», родзинкою якого був виступ учас­ників «Студії Квартал–95».

Лебединці пишаються своїм містом, люблять і шанують його історію. У 1654 році на березі річки Вільшанка пересе­ленці з Правобережжя заснували слобо­ду, назва якої пішла від Лебединого озе­ра, що розкинулося поблизу. Незабаром тут козаки-черкаси спорудили фортецю, і відтоді протягом більш ніж сторіччя Ле­бедин був сотенним містечком Сумсько­го слобідського козацького полку. Тут перебувало сотенне правління, мешкав сотник. Наприкінці ХVІІ ст. Лебединська фортеця вважалася найбільшою і найпо­тужнішою серед усіх сотенних міст Сло­божанщини.

Під час Північної війни протягом місяця в Лебедині містилася штаб-квартира московського царя Петра І. У Лебедині цар приймав українських старшин, які відступилися від гетьмана України Івана Мазепи. При цареві пере­бував і новопризначений гетьман Іван Скоропадський, який видавав свої анти­мазепинські універсали. Наприкінці 1708 року князь Олександр Меншиков чинив тут суд над прихильниками Мазепи. Досі в Лебедині є так звана Могила гетьман­ців – високий курган, де поховано близь­ко 900 козацьких старшин .

Після ліквідації козацького устрою Слобожанщини Лебедин став центром комісарства, потім – центром повіту, де­який час входив до складу Охтирського повіту, а з 20-х років ХХ ст. і понині – ра­йонний центр Сумської області, населен­ня якого налічує близько 29 тис. осіб.

Багато славних імен пов’язано з містом Лебедин. Тут народилися відомі україн­ські художники Федір і Василь Кричев­ські, Олександр Басанець, композитор Олександр Стеблянко, співаки Іван Сте­шенко і народний артист СРСР Борис Гми­ря. Відвідували місто український ман­дрівний філософ і поет Григорій Сковоро­да, письменники Антон Чехов, Петро Гулак-Артемовський, Григорій Квітка-Основ’яненко, до своїх друзів – братів За­леських приїздив великий український поет і художник Тарас Шевченко. Понад 10 років у Лебедині прожив український поет-романтик Михайло Петренко – автор поезій «Дивлюсь я на небо» і «Взяв би я бандуру», що стали народними піснями. За три місяці перебування в Лебедині ві­домий композитор Сергій Рахманінов на­писав декілька музичних шедеврів.

Лебедин – чарівний куточок України, барвиста квітка Слобожанщини. Непо­вторні краєвиди чудової української при­роди, привітні люди, цілюще повітря і на­прочуд спокійна і затишна атмосфера раз і назавжди зачаровують кожного, хто хоча б одного разу побував на цій благо­датній землі.

Фото автора

Усі новини