|
Нещодавно я побував у Кмитовому яру, чудовому й затишному
місці, яке має доволі цікаву історію.
Ще у далекому 1889 році Октавіан Бєльський придбав тут
ділянку і розпочав будівництво першого будинку-садиби.
Невдовзі було зведено пишно декоровану садибу в стилі
неоренесансу. Фасад прикрасили гірляндами, стрічковим орнаментом, жіночими
головами в круглих нішах. Цей будинок зберігся донині без змін.
Згодом Бєльський побудував іще одну будівлю, за розмірами
більшу, ніж перша. Тут розмістилися дві п’ятикімнатні квартири, які домовласник
здавав в оренду, що було доволі поширено у ті часи.
Місцевість навколо Кмитового яру привертала людей творчих
професій: художників, письменників, учених. Художники Микола Пимоненко,
Володимир Менк, Володимир Орловський, Олександр Мурашко, письменник Костянтин
Паустовський, полярник і фізик Отто Шмідт, інші відомі люди мешкали тут. Мальовничий
яр із струмками, ставками, чудовими пейзажами створював особливий настрій для
творчості.
На початку 1930-х садибу обнесли високим парканом і
перетворили на урядову резиденцію. Тут жив нарком внутрішніх справ УРСР
Всеволод Балицький, а із 1943-го тут оселився Микита Хрущов. У ті часи
територія вирізнялася особливою розкішшю: ставки з рибою, фонтани, арки,
містки, клітки з ведмедями, павичі, що гуляють по парку. Досі збереглася в
парку клітка, де Хрущов розводив фазанів, мангал, на якому готували шашлик для
майбутнього керівника СРСР.
Після Хрущова резиденцію зайняв Петро Шелест. Однак уже його
наступник – Щербицький відмовився від спецдачі. У 1978 році тут розташувалася
адміністрація Інституту педіатрії, акушерства і гінекології, бетонні
новозбудовані корпуси якого розташовані за особняками. Тоді ще парк зберігав
ознаки колишньої краси. Нині стан особняків можна назвати задовільним.
Особливо дісталося ставкам, які зараз являють собою бетонні резервуари,
заповнені невеликою кількістю стічних вод, брудом, гілками, листям і всім, що
туди викидають. Наприкінці 90-х років тут було набагато краще, а нині ситуацію
рятує лише те, що парк досить маловідомий за межами Лук’янівки і відвідувачів
трапляється не так уже й багато. Офіційної адреси у парку немає, тому, аби
потрапити сюди, раджу орієнтуватися на вулицю Платона Майбороди, 8–12.
Неодмінно завітайте до парку, аби помилуватися залишками його колишньої краси.
Фото автора
|
