|
Кожен із нас багато чув про межигірські скарби та розкоші. Я
теж чув чимало, але бажання поїхати й поглянути на будинок колишнього
президента не мав, а після запровадження плати за вхід на територію – і
поготів. Тим часом було вирішено багатства із Межигір’я виставити у Національному
музеї, аби всі охочі мали змогу побачити, серед якої розкоші жив наш колишній
гарант. Золотого батона на виставці я не бачив, але, чесно кажучи, все одно
від усього побаченого був просто шокований. Стільки гарних речей і просто
шедеврів мистецтва я в житті ще не бачив в жодному музеї чи на виставці, хоч
відвідав за своє життя чимало цікавих місць. Були там стародруки та цінні
книги, скульптури, ікони, твори мистецтва, посуд, предмети інтер’єру, колекція
зброї та сувеніри. Це були золоті чи срібні предмети або ж просто позолочені.
Викликали захоплення чудові вироби із слонової кістки, над якими майстри
вочевидь працювали роками. Після всього побаченого виникає запитання – навіщо
людині стільки всього?
Від першого й до останнього залу перший поверх був
заповнений переважно витворами мистецтва з Межигір’я (518 експонатів) та
маєтку Пшонки (44 експонати). Долю цих речей вирішуватиме уряд. Частину з них
прогнозують передати до профільних музеїв, частину ікон – до церков і храмів. А
те, що не являє художньої та духовної цінності, продадуть на благодійних
аукціонах.
Фото автора
|
