У давнину наші прадіди зустрічали Трійцю дуже урочисто.
Впоравшись зранку з господарськими справами, люди вбиралися у святковий одяг і
йшли до церкви. Кожна дівчина за давнім звичаєм несла в руках свіжі квіти та
зелень. Після служби зазвичай відбувався хресний хід до криниць, щоб освятити
їх, окропивши свяченою водою. У деяких місцевостях освячували таким самим
способом оселі та господарські будівлі – для захисту від усілякої нечисті. У
Трійці є ще одна назва – Зелені святки, оскільки цього дня прийнято прикрашати
будинок ароматним зіллям, квітами і свіжою зеленню. Основа обрядності – культ
рослинності, що цієї пори починає розквітати та визначає календарний початок
літа. В Україні ще в ХVIII столітті до церкви приносили оберемки зелених трав,
усередину яких ставили потрійну свічку, що називалася Тройцею, яка мала горіти
протягом усієї обідні. Опісля ці трави використовували як оберіг від різних
хвороб, а свічку давали в руки вмираючому.
Сьогодні Трійцю разом з іншими релігійними святами
відзначають більш символічно – на 50-й день після Великодня, або
П’ятидесятницю. Трійця завжди була одним з найбільш очікуваних свят для
українців, а деякі традиції її святкування беруть свій початок ще з
дохристиянських часів. Цього дня також поминають померлих рідних. Ну й, звичайно,
відпочивають на природі, ходять у гості, відвідують рідних та друзів. Головне
– не забувати про релігійне значення цього свята.
Фото автора
|