|
Присвячується розвідникам 650-го гвардійського окремого
Празького Олександра Невського розвідувального батальйону 5-ї м/с дивізії (м.
Шинданд) Не минуло й тижня після рейду в провінцію Кандагар, де батальйон
зазнав утрат (троє вбитих і семеро поранених), як нас поінформувала спецрозвідка
(КДБ) про караван. Нам сказали, що полетимо на іранський кордон проводити
огляд каравану. Взяли боєприпаси, завантажилися в гелікоптери Мі-8 і полетіли.
Коли почалися гори й пілот сказав, що ми в районі Лур-Коха, зрозуміли, що
втрапили в неприємності.
Був чудовий сонячний день. Неподалік, під горою, мирно
випасалися барани та кози. Ми висадилися в зазначеному місці і рушили
ланцюгом. Увесь цей час «духи» спостерігали за нами, але наш гелікоптер змусив
їх сховатися. Вони проґавили наш підхід, і це нас врятувало.
Завданням групи було заблокувати прохід між двома ущелинами.
Побачивши супротивника, ми відкрили вогонь. Аж раптом на хребті з’явився
«дух», розмахуючи руками і викрикуючи, щоб ми йшли до них. Ми відповіли їм
так само. Коли ж на хребет вийшли близько сотні «духів», ми заціпеніли...
Сонце заходить за гори – дивовижна картина. Почало темніти.
Почувши команду «Вогонь!», всі почали стріляти. І тут
підлетіли гелікоптери, скидаючи десант нашого батальйону. Озираючись по
сторонах, бачу, як гори освітлюються від спалахів автоматів, кулеметів і
гранатометів, що стріляють по десанту та нам. Десантом розвідників командував
начштабу 650-го окремого розвідувального батальйону Платицин, з ним був
капітан 2-ї роти Суханинський. На світанку «духи», покинувши важке озброєння,
розбіглися по горах. Упіймали трьох полонених, із документів яких дізналися,
що караван складався з машин із зброєю і 250 найманців-китайців (хазарейців).
Вони охороняли караван і везли зброю в провінцію Гур, аби створити там
Хазарську Республіку.
Вранці ми повернулися до ущелини, щоб перевірити, чи не
залишився хто з «духів» живим. Під’їжджаючи до місця бою, побачили безліч
горбків із свіжого піску. Перевіривши всі ущелини, ми знайшли ще шість машин
зброї.
За цю операцію я був представлений до нагороди – ордена
Червоної Зірки. Геннадія Воляника представили до ордена Червоної Зірки ще
перед захопленням каравану.
Фото Геннадія Воляника
|
