|
Під такими назвами в столиці відкрилися дві виставки,
присвячені співіснуванню людини та довколишнього світу в ту мить, коли грані
між ними стають майже непомітними. «Феміни» Олександра Лідаговського – це
металеві скульптури жінок, здатні змінювати свій вигляд залежно від того, під
яким кутом на них дивиться глядач. Жінка як естетичний об’єкт є, мабуть, одним
з найулюбленіших образів у мистецтві, який упродовж століть пройшов складний
шлях еволюції. Сьогодні, на думку автора експозиції, цей образ до певної міри
втратив риси романтичності та жіночності. Тож у своїх скульптурах, створених
із сталевих пластин, він якраз і намагався втілити суворість та стійкість сучасної
жінки.
Анна Миронова – авторка іншого проекту з цікавою назвою
«Дезорієнтири» – представила на розсуд глядачів поєднання кольорів, які важко
сприймаються оком і зазвичай витісняють один одного. Проте в її роботах вони
мирно співіснують в зоні периферійного зору. Якщо певний час дивитися на такі
протилежності розсіяним зором, оптичний ефект народжує так званий
об’єднувальний колір: полотно починає оживати, кольорові ритми рухатися і
набувати об’єму. Утворюється просторова відстань між ними, і таким чином
з’являється образ, якого не було помітно раніше.
Фото автора
|
