Не знаю, як ви, але
коли я йду взимку біля сніжної гірки, відразу ж згадую дитинство, коли радів
першому снігу і за першої нагоди хапав санчата і летів до найближчої сніжної
гірки. Зараз таке побачиш, принаймні у тих масштабах, як це було раніше, нечасто
і не завжди. Але приємно, що такі місця ще залишаються і, згадавши дитинство,
можна разом із родиною чи друзями провести час весело та корисно на свіжому
повітрі.
Узимку бетонні схили на Оболонській набережній, вкриті
снігом, перетворюються на плацдарм для катань. Сюди приходять цілими сім’ями.
У ботанічному саду біля метро Університет можна знайти й круті гірки, і пологі.
Любителі адреналіну мають вибір на будь-який смак.
На Пейзажній алеї треба бути готовим до того, що гірки тут
дуже круті. Катаються тут не на санчатах, а на картоні, шинах чи пакетах.
Маленьких дітей на такі гірки пускати не варто. Парк Вічної Слави, що поруч із
Лаврою, припаде до душі як дітворі, так і дорослим. Довгі й пологі спуски приваблюють
у сніжну погоду чимало охочих.
Про гірки можна писати багато, та поки випав сніг – не гайте
часу. Маєте нагоду згадати молодість або просто зустрітися з друзями і гарно
провести час. Адже невідомо, чим завтра здивує нас погода – снігом чи дощем.
|